Бажання щось змінити та ідеалістичне буття дурниць. Щось не те… Ні, ні…
Мене везуть у швідкій. Мабудь, одна людина з цих голосів лікар. Мене привезуть до лікарні, покладуть на старе ліжко, що пахне позачавчорашним простирадлом. Подзвонять тобі, бо це єдиний номер телефону, що записан в зошиті. Ти здивуєшся, злякаєшся, приїдиш, хоча майже не пам*ятаєшь шляху.
Я прийду до тями. Потім мене випишуть : через тиждень, місяц, тощо.
Це їдеальний варіант…
Насправді, зараз мені ставлять діагноз.
Вони не знайшли мій сотовий та нікому нічого не сказали. Ми ще їдимо, а я ще в собі. Заховалась мов равлик. Знайдуть?не знайдуть? Знайдуть… ні?
Сумніви живуть в розбитій голові… Вони побачили великий поріз на руці. Це я сварилась з дзеркалом. Люстерко буле зайве та я його разтрошчила. Не буде більше зі мною сперічатися.
Так, якась дивна. Мене так завди кликав сусід. Дзуськи, я - не дивна, я -чудернацька. це слово гарніше… А наші відношення з тобой взагалі мали граматичний характер… Предмет та його відношення до предмету, дії та ще багато чого…
Це лише філологічне ставлення до кохання…
Немає коментарів:
Дописати коментар