вівторок, 15 вересня 2009 р.

Нервове збудження

Нервую... Нервую десь тиждень, може більше, може менше...Чекаю важливою зустрічі з собою та можливостями.
В руках олівець...Малюю кружальця, штрих-коди, сонечко, знов кружальця. Дядько Психолог казав, що це замкнутість на чомусь.
Відгорнулась.
За вікном аудіторії весна...Хтось кудись зачимось к чимусь, а я сиджу та малюю.  Це просто, це весело... Ні, зовсім не весело, я нервую...
Про себе загадую: "Так чи Ні? краще би ні!". Ось, якщо зайде дівчина, то Ні, якщо хлопець - Так. Пройшла хвилина, дві... Відчиняються двері та заходить висока жінка у смішних чоботях. Одже, Ні. Це добре, але зараз це лише засоб відволектись... Це нічого не вирішує...
Залишилось чекати якісь 4 дні. Мало... Чорт, це дуже довго. За цей час я зійду з глузду...
Тягне живот... Треба менше нервувати...

Немає коментарів:

Дописати коментар